Маринич (Маренич) Микола Агафонович
інформація про військового або військову
Біографічна довідка
Маринич Микола Агафонович (25.09.1885 – 11.1921) – ієрей Армії УНР.
Закінчив Київську духовну семінарію.
17.04.1917 добровольцем вступив до 1-го Українського козацького полку ім. Б. Хмельницького та став його полковим священиком. З 6.12.1917 був головним священиком військ Центральної Ради, з 13.03.1918 — панотець Інструкторської школи старшин, з 17.07.1918 — Окремої Запорізької дивізії Армії Української Держави, з 11.12.1918 — Чорноморського коша військ Директорії, з 1.02.1919 — Залізнично-технічного корпусу та 9-ї Залізничної дивізії ДАУНР, з 20.12.1919 — Збірної (згодом 4-ої) Київської дивізії АУНР.
У листопаді 1920 р., в складі Армії УНР, перейшов на західний берег Збруча та був інтернований польською владою. Станом на квітень 1921 р. служив ієреєм 4-ої Київської стрілецької дивізії та перебував у таборі інтернованих в м. Александрів, Польща.
Учасник Першого Зимового походу.
Був одружений, мав 3 дітей у с. Почучіки (?) Сквирського повіту Київської губернії.
У листопаді 1921 р. взяв участь у Другому Зимовому поході. Потрапив у полон під час бою під с. Малі Міньки 17.11.1921. За неперевіреними даними, був замордований більшовиками. Встановити долю не вдалося.
Джерело інформації - Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга ІІ: Наукове видання. — К.: Темпора, 2011; ЦДАВО України. ф. 3172, оп. 1, спр. 92
Актуально станом на - 26.12.2020