Аврамчук (Абрамчук) Хома Петрович
інформація про військового або військову
Біографічна довідка
Аврамчук Хома Петрович (07.07.1896 – 07.07.1948) – поручник, піхота.
Освіта середня. Закінчив 4-класову школу у м. Хмільнику (1914); 6 класів гімназії екстерном; 2-гу Школу прапорщиків у м. Іркутську (22.03.1916)
Учасник Першої світової війни. В Російській імператорській армії з 1916 р. (за деякими документами - з 07.08.1915 р.).
Служив у 56-му запасному батальйоні; в Школі прапорщиків; 203-му запасному батальйоні в м. Орлі; в 63-ій резервній бригаді в м. Пархові; і до квітня 1918 р. - у 421-му Царскосільському полку по охороні узбережжя Ботнічеської затоки (у військах Тимчасового уряду у Фінляндії). Останнє звання в російській армії – підпоручик. Демобілізувався з РІА у січні 1918 р., додому повернувся у квітні 1918 р.
В Армії УНР – з 1918 р. у 4-ій Сірожупанній бригаді 2-ої Волинської дивізії. В кінці 1918 р. отримав 3-місячну відпустку для паправки здоров"я, на службу не повернувся.
В грудні 1918 р. брав участь в організації Радянської міліції у м. Літині. До грудня 1919 р. працював у військоматі м. Літина. Був співічуваючим компартії.
У жовтні 1920 р. потрапив у полон до Армії УНР.
У листопаді 1920 р., в складі Армії УНР, перейшов на західний берег Збруча та був інтернований на території, підконтрольній полякам. Утримувався в таборах мм. Ланцут (до липня 1921 р.), Стшалково (Польща).
Перебував у м. Біловежа на роботах поза межами табору.
22.08.1922 року звернувся до радянського посольства з
клопотанням про повернення на батьківщину.
Станом на 01.10.1922 р. служив поручником, молодшим старшиною 15-го стрілецького куреня 13-ої стрілецької бригади 5-ої Херсонської стрілецької дивізії та перебував на інтернуванні в таборі Стшалково.
Повернувся до окупованої більшовиками України. Станом на 06.01.1924 р. мешкав у м. Хмільник, 5-й район. Працював бухгалтером в Терешпільському райкомгоспі, а згодом старшим бухгалтером у райфінуправлінні. 28.10.1937 р. був заарештований і за статтею 54-10 ч.1 УК УССР засуджений до 10 років ВТТ. Повернувся до Хмільника 08.10.1947 р. Після повернення з табору хворів туберкульозом. Користувався особливою повагою серед хмільничан (особливо євреїв), які допомагали йому продуктами. Помер за рік після повернення. Реабілітований 27.08.1958 р.
Родина:
- батько - Петро Гаврилович Ник.,
- мати - Ярина
- дружина - Юстинія Леонтіївна Гаєвська (1903 – 05.01.1988);
- син Валентин, (1925 – 1998), під час Другої світової війни був відправлений на роботу в Німеччину , за що пізніше відбував покарання;
- син Євген, (1927 – 29.03.1993), відбував службу на Північному флоті 7 років;
- донька Тамара, (1937 – 10.02.1989);
- брат Микита, 1904 р.н.
- сестра (ім'я та роки життя невідомі).
Джерело інформації - ЦДАВО України. ф.1075, оп.2, спр.653; ЦДАВО України, ф. 1075, оп. 2, спр. 923; Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга ІІ: Наукове видання. — К.: Темпора, 2011; Книга учета лиц состоявших на особом учете бывших белых офицеров в органах ГПУ Украины в 4-х тт. Т.1/Предисл. Я. Тинченко. – Х.: Издательство САГА, 2011 - с. 8-9; ДАВО, ф.Р-6023, оп.4 спр.8008; ЦДАВО України, ф. 4, оп. 1, спр. 835
Актуально станом на - 23.01.2022