Козьма Олександр Іванович

інформація про військового або військову

Козьма Олександр Іванович

Армія - Армія УНР

Ранг/посада - генерал-хорунжий, помічник інспектора Технічних військ Армії УНР

Народження - 12.12.1871 - Херсонська губ., Олександрійський пов., х. Очеретяний

Смерть - р. Польща, м. Каліш 1945

Поховання - Польща, м. Каліш, цвинтар на вул. Ґурношльонській, 8 (могила знищена)

Біографічна довідка

Козьма Олександр Іванович (12.12.1871 – 1945) – генерал-хорунжий Армії УНР.

Українець, православний. Народився на х. Очеретяний (він же – Іванівка) Олександрівського повіту Херсонської губернії. Походив з родини відставного підпоручика. Закінчив Псковський кадетський корпус, 1-ше військове Павлівське училище (05.08.1892), офіцерський клас Військово-електротехнічної школи. Після училища вийшов до 167-го резервного Острозького полку з приділенням до 2-го саперного батальйону. 17.10.1893 р. перевівся до 2-го саперного батальйону. З 04.03.1898 р. служив у Владивостоцькому фортечному телеграфі (в 1900–1901 рр. був у відрядженні у складі російських військ у Китайському поході).

З 01.12.1901 р. – знову у 2-му саперному батальйоні. З 02.11.1902 р. – у 20-му саперному батальйоні. З 01.02.1904 р. – начальник Осовецького фортечного телеграфу. З 02.02.1905 р. – командир роти у 12-му саперному батальйоні, який брав участь у Російсько-японській війні. З 17.10.1907 р. – у 8-му понтонному батальйоні. З 25.03.1909 р. – у 11-му саперному батальйоні. З 31.07.1910 р. – командир 2-ї іскрової роти (Вільно). 28.10.1914 р. був підвищений до звання полковника. Після початку Першої світової війни 2-га іскрова рота обслуговувала штаб та війська Північного фронту. 31.05.1916 р. рота була розгорнута у 5-й радіотелеграфний дивізіон, командиром якого був призначений О. Козьма. Під час війни мав два легких поранення, був нагороджений всіма орденами до Святого Володимира III ступеня з мечами та биндою.

З 27.11.1917 р. начальник відділу зв'язку Українського генерального військового секретаріату Центральної Ради. З 27.01.1918 р. – начальник зв'язку Окремого Запорізького загону військ Центральної Ради. Головний начальник Волині (рос. Главноначальствующий) з 04 по 12.02.1918 р. З 5.03.1918 р. – командир Запорізького інженерного полку Армії УНР. З 28.05.1918 р. – корпусний інженер Запорізького корпусу Армії Української Держави. З 10.08.1918 р. – т. в. о. командувача Запорізького корпусу Армії Української Держави. З 05.09.1918 р. – дивізійний інженер Запорізької дивізії Армії Української Держави. З 16.12.1918 р. – інспектор технічних справ Лівобережного фронту. З 20.01.1919 р. перебував у резерві старшин. З 12.05.1919 р. – інспектор технічних справ Запорізької групи Дієвої армії УНР. З 01.10.1919 р. – інспектор технічних справ групи Січових стрільців Дієвої армії УНР. 27.11.1919 р був інтернований польською владою у збірній станиці Ланцут. З 01.08.1920 р – штаб-старшина для доручень інспектора Технічних військ Армії УНР. З 02.08.1920 р. – помічник начальника Технічних військ Армії УНР.

Станом на 27.03.1921 р. перебував у таборі інтернованих м. Петраків, Польща. З другої половини 1921 р. жив на еміграції у Калішу. Викладав фізику та математику в Українській гімназії. Подальша доля невідома.

Нагороди: