Долотій Дем’ян Юрійович (Григорович)
інформація про військового або військову
Долотій Дем’ян Юрійович (Григорович)
Армія - Армія УНР
Ранг/посада - поручник 20-го стрілецького куреня 3-ї Залізної стрілецької дивізії
Народження - 01.11.1877 - Херсонська губ., с. Михайло-Заводське
Смерть - 28.02.1943
Поховання - Франція, м. Візент-Шалет, православний цвинтар
Адреса кладовища: 42 Rue du Château, 45200 Montargis
місце - під самим парканомБіографічна довідка
Долотій Дем’ян Юрійович (01.11.1877 - 28.02.1943) - поручник 20-го стрілецького куреня 3-ї Залізної стрілецької дивізії.
Національність: українець. Народився у с. Михайло-Заводське, нині Дніпропетровської області, що знаходиться на правому березі річки Кам'янка. На південному заході воно межує з містом районного значення Апостолове, на сході – з селом Кам'янка, на півночі – з селом Михайлівка.
Служив у російській імператорській армії. Військову кар’єру розпочав з участі у російсько-японській війні, де за бойові заслуги отримав георгіївський хрест ІІІ ступеню за номером 11116 та георгіївський хрест ІV ступеню за номером 120715. В роки Першої світової війни перебував у чині зауряд-прапорщика, був викликаний із запасу в 74-й піхотний Ставропольський полк 1 бригади 19 піхотної дивизии 12 армійского корпусу. Був поранений і знаходився на лікуванні у місті Катеринослав у квітні 1915 року. За поданням Головнокомандувача арміями Південно-Західного фронту від 26.11.1914 року, в якому відмічались особливі бойові заслуги Д.Ю. Долотія, отримав чин прапорщика запасу армійської піхоти по Бахмутському повіту – 27.01.1916 року, а з 28.03.1917 отримав чин поручника.
Підтримав українські національно-визвольні змагання, служив у Третій залізній стрілецькій дивізії.
У листопаді 1920 р., в складі Армії УНР, перейшов на західний берег Збруча та був інтернований польською владою. Станом на березень-квітень 1921 р. служив поручником 20-го стрілецького куреня 3-ї Залізної стрілецької дивізії та перебував у таборі інтернованих ч.10 в м. Каліш, Польща.
Разом з племінником Михайлом Долотієм (колишнім білогвардійцем) емігрував до Франції, де певний час працював на заводі. Нагороджений Хрестом Симона Петлюри (ч.102). Похований у містечку Візен-Шалетт-сюр-Луан під Парижем.
Джерело інформації - Бюлетень Товариства бувших вояків армії УНР у Франції. – 1947 – 5 листопада – Ч.1. – С. 6; Знак отличия Военного ордена Святого Георгия. Списки пожалованным за русско-японскую войну 1904-1905 гг. – Сост. Д.Бугрим, И.Маркин. – М.: 2006. – С. 156, 548; Приказы о чинах военных 1916 года. – СПб, 1916. Января 1-го дня 1916 года - января 31-го дня 1916 года; 4. Русское слово. – 1915 – № 80 – 9 апреля; Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917-1921). Книга 2. – К, 2011. – С. 121, 294; Удовиченко О. Третя залізна дивізія. Том I. Матеріали до історії Війська Української Народньої Республіки. Рік 1920. – Нью-Йорк: Червона Калина, 1971. – С. 246; ЦДАВО України, Ф.3172, оп.1, спр.73; ЦДАВО України. Ф. 2257, оп. 1, спр. 9
Актуально станом на - 05.10.2020