Ляшенко Василь Йосипович
інформація про військового або військову
Ляшенко Василь Йосипович
Армія - Армія УНР
Ранг/посада - сотник, командир панцирного потягу „Хортиця”
Народження - 10.11.1890 - Чернігівська губ.
Смерть - 11.07.1956 1956
Поховання - Польща, м. Грубешів
Біографічна довідка
Ляшенко Василь Йосипович (10.11.1890 – 11.07.1956) – сотник, командир панцирного потягу „Хортиця”, православний священик.
З 15.08.1918 по 15.12.1918 – хорунжий, молодший старшина Окремої важкої гарматної батареї. З 15.12.1918 по 28.12.1918 – хорунжий, старший старшина 3-ї батареї 7-го гарматного полку. З 28.12.1918 по 8.06.1919 – в Залізнично-технічному корпусі. Деякий час служив осавулом 1-го Гарматного полку Залізнично-технічного корпусу. З 08.06.1919 по 15.10.1919 – командир 3-ї Окремої батареї Залізнично-технічного корпусу. З 15.10.1919 по 28.11.1919 – командир панцерника "Хортиця" в 4-му окремому панцерному отряді. З 28.11.1919 по 09.02.1920 перебував у польському полоні. З 09.02.1920 по 03.04.1920 – хорунжий, молодший старшина 1-го гарматного полку. З 03.04.1920 по 25.05.1920 – в резерві 1-го батальйону 16-го легко-гарматного полку. З 25.05.1920 – хорунжий, молодший старшина 2-го батальйону 16-го легко-гарматного полку.
У листопаді 1920 р., в складі Армії УНР, перейшов на західний берег Збруча та був інтернований польською владою. Станом на березень 1921 р. служив хорунжим у 16-му легко-гарматному курені 6-ї Січової стрілецької дивізії та перебував у таборі інтернованих в м. Александрів, Польща.
Після завершення визвольної війни служив православним священиком у Грубешівському повіті. Одружений, мав доньку, яка загинула під час атаки польського повстанчого відділу. Служив в селі Чернічині Грубешівського повіту. 1.03.1944 призначений настоятелем церкви села Ментке Грубешівського повіту, а пізніше в самому Грубешові. Заарештований на початку липня 1947 р. і 09.07.1947 без суду та санкції прокурора ув’язнений у таборі Явожно (номер в’язня 2529). Звільнений 12.12.1948, був призначений вікарієм в Холмі, у 1953-1954 рр. –виконував обов’язки настоятеля церкви в Тарногруді.
Сім'я:
- дружина Серафима (1902 - 10.03.1944)
- донька Ярослава (1939 - 10.03.1944)
Джерело інформації - ЦДАВОУ, ф.1075, оп.1, спр.67, арк. 11; Tytuł wiadomości: : BIOGRAMY UKRAIŃSKICH DUCHOWNYCH PRZETRZYMYWANYCH W COP W JAWORZNIE (1947-1949). Aleksander Kolanczuk. Umarli, aby zmartwychwstala Ukraina. Towarzystwo „Ukrainski Dom Narodowy” w Przemyslu / .– Przemysl: Stowarzyszenie "Ukrainski Dom Narodowy", 2007.– S. 177; ЦДАВО України. Ф.3172, оп.1, спр.92
Актуально станом на - 01.02.2022
Фото особи
Фото місця поховання
